1-а СамуїловаРозділ 19 |
1 |
2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: „Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, — сиди в укритті́, і схова́йся. |
3 А я вийду, і стану при своєму ба́тькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що́ побачу, те розповім тобі“. |
4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: „Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе. |
5 І наражав він на небезпе́ку життя своє, і вбив филисти́млянина, — і Господь учинив велике спасі́ння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної кро́ви, бажаючи вбити Давида безпричи́нно?“ |
6 І послу́хався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: „Як живий Господь, — не буде той убитий!“ |
7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова́. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше. |
8 А війна була далі. І вийшов Давид, і воював з филисти́млянами, та й завдав їм велику пора́зку, — і вони повтікали перед ним. |
9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його — в руці його, а Давид грав рукою. |
10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхили́вся той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну́, а Давид утік, і був урято́ваний тієї ночі. |
11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла́ Давидові його жінка Мелхола, говорячи: „Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий“. |
12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався. |
13 І взяла Мелхола домашнього божка́, і поклала до ліжка, а поду́шку з ко́зячого во́лосу поклала в голова́х його, та й прикрила плаще́м. |
14 І послав Саул посланці́в, щоб узяти Давида, а вона сказала: „Він хворий!“ |
15 І послав Саул тих посланці́в побачити Давида, говорячи: „Принесіть його в лі́жку до мене, щоб забити його!“ |
16 І ввійшли ті посланці́, аж ось у ліжку домашній божо́к, а в голова́х його — поду́шка з ко́зячого во́лосу! |
17 І сказав Саул до Мелхоли: „На́що ти так обмани́ла мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?“ А Мелхола відказала Саулові: „Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!“ |
18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами́, і розповів йому все, що́ зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті. |
19 І розпові́джено Саулові, говорячи: „Ось Давид у Найоті в Рамі́“. |
20 І послав Саул посланці́в, щоб узяли́ Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони. |
21 I розповіли́ про це Саулові. І послав він інших посланці́в, та пророкували також і вони. А Саул послав посланці́в ще третіх, та пророкували й вони. |
22 І пішов і він до Рами́, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: „Де Самуїл та Давид?“ А запитаний відказав: „Ось у Найоті в Рамі“. |
23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І зли́нув Божий Дух також на нього, — і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі. |
24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав наги́й ці́лий той день та ці́лу ніч. Тому то й говорять: „Чи й Саул між пророками?“ |
1-я книга ЦарствГлава 19 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 Он подвергал опасности свою жизнь, когда вышел против филистимлянина. Господь принёс великую победу всему Израилю; ты видел это своими глазами и радовался случившемуся. Почему же ты хочешь согрешить против невинного человека и убить Давида без причины?» |
6 |
7 Ионафан позвал Давида и пересказал ему весь разговор с Саулом. Затем он привёл Давида к Саулу, и Давид стал с Саулом как прежде. |
8 |
9 Через некоторое время злой дух от Господа вошёл в Саула. Царь сидел в своём доме с копьём в руке, а Давид играл на гуслях. |
10 Саул хотел пригвоздить его копьём к стене, но Давид отскочил, и копьё вонзилось в стену. Давид убежал в ту ночь из дворца. |
11 |
12 Затем Мелхола спустила Давида из окна, и он бежал, спасая свою жизнь. |
13 |
14 Когда Саул послал людей взять Давида, Мелхола сказала им, что Давид болен. |
15 |
16 Но когда люди зашли в дом, чтобы взять Давида, то увидели, что идол лежит на постели, а в его изголовье — козья шерсть. |
17 |
18 |
19 Саул услышал, что Давид находится в стане возле Рамы, |
20 и послал туда людей, чтобы они схватили Давида. Но, когда эти люди пришли туда и увидели пророков, пророчествующих во главе с Самуилом, Дух Божий сошёл на слуг Саула, и они стали пророчествовать. |
21 Саулу донесли об этом, и он послал других людей, но и они стали пророчествовать. Тогда Саул отправил людей в третий раз, и они тоже стали пророчествовать. |
22 Наконец Саул сам отправился в Раму и дошёл до большого источника, находившегося около гумна в Секе. Он спросил: |
23 |
24 Затем он снял с себя одежду и стал пророчествовать перед Самуилом. Он пролежал там нагой весь день и всю ночь. Потому и существует поговорка: |
1-а СамуїловаРозділ 19 |
1-я книга ЦарствГлава 19 |
1 |
1 |
2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: „Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, — сиди в укритті́, і схова́йся. |
2 |
3 А я вийду, і стану при своєму ба́тькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що́ побачу, те розповім тобі“. |
3 |
4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: „Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе. |
4 |
5 І наражав він на небезпе́ку життя своє, і вбив филисти́млянина, — і Господь учинив велике спасі́ння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної кро́ви, бажаючи вбити Давида безпричи́нно?“ |
5 Он подвергал опасности свою жизнь, когда вышел против филистимлянина. Господь принёс великую победу всему Израилю; ты видел это своими глазами и радовался случившемуся. Почему же ты хочешь согрешить против невинного человека и убить Давида без причины?» |
6 І послу́хався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: „Як живий Господь, — не буде той убитий!“ |
6 |
7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова́. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше. |
7 Ионафан позвал Давида и пересказал ему весь разговор с Саулом. Затем он привёл Давида к Саулу, и Давид стал с Саулом как прежде. |
8 А війна була далі. І вийшов Давид, і воював з филисти́млянами, та й завдав їм велику пора́зку, — і вони повтікали перед ним. |
8 |
9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його — в руці його, а Давид грав рукою. |
9 Через некоторое время злой дух от Господа вошёл в Саула. Царь сидел в своём доме с копьём в руке, а Давид играл на гуслях. |
10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхили́вся той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну́, а Давид утік, і був урято́ваний тієї ночі. |
10 Саул хотел пригвоздить его копьём к стене, но Давид отскочил, и копьё вонзилось в стену. Давид убежал в ту ночь из дворца. |
11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла́ Давидові його жінка Мелхола, говорячи: „Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий“. |
11 |
12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався. |
12 Затем Мелхола спустила Давида из окна, и он бежал, спасая свою жизнь. |
13 І взяла Мелхола домашнього божка́, і поклала до ліжка, а поду́шку з ко́зячого во́лосу поклала в голова́х його, та й прикрила плаще́м. |
13 |
14 І послав Саул посланці́в, щоб узяти Давида, а вона сказала: „Він хворий!“ |
14 Когда Саул послал людей взять Давида, Мелхола сказала им, что Давид болен. |
15 І послав Саул тих посланці́в побачити Давида, говорячи: „Принесіть його в лі́жку до мене, щоб забити його!“ |
15 |
16 І ввійшли ті посланці́, аж ось у ліжку домашній божо́к, а в голова́х його — поду́шка з ко́зячого во́лосу! |
16 Но когда люди зашли в дом, чтобы взять Давида, то увидели, что идол лежит на постели, а в его изголовье — козья шерсть. |
17 І сказав Саул до Мелхоли: „На́що ти так обмани́ла мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?“ А Мелхола відказала Саулові: „Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!“ |
17 |
18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами́, і розповів йому все, що́ зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті. |
18 |
19 І розпові́джено Саулові, говорячи: „Ось Давид у Найоті в Рамі́“. |
19 Саул услышал, что Давид находится в стане возле Рамы, |
20 І послав Саул посланці́в, щоб узяли́ Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони. |
20 и послал туда людей, чтобы они схватили Давида. Но, когда эти люди пришли туда и увидели пророков, пророчествующих во главе с Самуилом, Дух Божий сошёл на слуг Саула, и они стали пророчествовать. |
21 I розповіли́ про це Саулові. І послав він інших посланці́в, та пророкували також і вони. А Саул послав посланці́в ще третіх, та пророкували й вони. |
21 Саулу донесли об этом, и он послал других людей, но и они стали пророчествовать. Тогда Саул отправил людей в третий раз, и они тоже стали пророчествовать. |
22 І пішов і він до Рами́, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: „Де Самуїл та Давид?“ А запитаний відказав: „Ось у Найоті в Рамі“. |
22 Наконец Саул сам отправился в Раму и дошёл до большого источника, находившегося около гумна в Секе. Он спросил: |
23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І зли́нув Божий Дух також на нього, — і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі. |
23 |
24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав наги́й ці́лий той день та ці́лу ніч. Тому то й говорять: „Чи й Саул між пророками?“ |
24 Затем он снял с себя одежду и стал пророчествовать перед Самуилом. Он пролежал там нагой весь день и всю ночь. Потому и существует поговорка: |