1-а Самуїлова

Розділ 19

1 І говорив Саул до свого сина Йоната́на та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.

2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: „Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, — сиди в укритті́, і схова́йся.

3 А я вийду, і стану при своєму ба́тькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що́ побачу, те розповім тобі“.

4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: „Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.

5 І наражав він на небезпе́ку життя своє, і вбив филисти́млянина, — і Господь учинив велике спасі́ння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної кро́ви, бажаючи вбити Давида безпричи́нно?“

6 І послу́хався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: „Як живий Господь, — не буде той убитий!“

7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова́. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.

8 А війна була далі. І вийшов Давид, і воював з филисти́млянами, та й завдав їм велику пора́зку, — і вони повтікали перед ним.

9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його — в руці його, а Давид грав рукою.

10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхили́вся той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну́, а Давид утік, і був урято́ваний тієї ночі.

11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла́ Давидові його жінка Мелхола, говорячи: „Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий“.

12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.

13 І взяла Мелхола домашнього божка́, і поклала до ліжка, а поду́шку з ко́зячого во́лосу поклала в голова́х його, та й прикрила плаще́м.

14 І послав Саул посланці́в, щоб узяти Давида, а вона сказала: „Він хворий!“

15 І послав Саул тих посланці́в побачити Давида, говорячи: „Принесіть його в лі́жку до мене, щоб забити його!“

16 І ввійшли ті посланці́, аж ось у ліжку домашній божо́к, а в голова́х його — поду́шка з ко́зячого во́лосу!

17 І сказав Саул до Мелхоли: „На́що ти так обмани́ла мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?“ А Мелхола відказала Саулові: „Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!“

18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами́, і розповів йому все, що́ зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.

19 І розпові́джено Саулові, говорячи: „Ось Давид у Найоті в Рамі́“.

20 І послав Саул посланці́в, щоб узяли́ Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.

21 I розповіли́ про це Саулові. І послав він інших посланці́в, та пророкували також і вони. А Саул послав посланці́в ще третіх, та пророкували й вони.

22 І пішов і він до Рами́, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: „Де Самуїл та Давид?“ А запитаний відказав: „Ось у Найоті в Рамі“.

23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І зли́нув Божий Дух також на нього, — і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.

24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав наги́й ці́лий той день та ці́лу ніч. Тому то й говорять: „Чи й Саул між пророками?“

1-я книга Царств

Глава 19

1 Саул приказал своему сыну Ионафану и всем своим слугам убить Давида.

2 и предупредил его, сказав: «Будь осторожен! Мой отец Саул ищет случая, чтобы убить тебя. Завтра утром спрячься в потаённом месте и оставайся там, а я выйду на поле с отцом и стану там, где ты будешь находиться. Я поговорю с ним о тебе и расскажу тебе обо всём, что узнаю».

3

4 Ионафан говорил Саулу хорошие слова о Давиде. Он сказал: «Пусть царь не грешит против своего слуги Давида, так как он ничем не согрешил против тебя и его дела принесли тебе большую пользу.

5 Он подвергал опасности свою жизнь, когда вышел против филистимлянина. Господь принёс великую победу всему Израилю; ты видел это своими глазами и радовался случившемуся. Почему же ты хочешь согрешить против невинного человека и убить Давида без причины?»

6 Саул выслушал Ионафана и поклялся: «Так же верно, как то, что Господь жив, Давид не умрёт».

7 Ионафан позвал Давида и пересказал ему весь разговор с Саулом. Затем он привёл Давида к Саулу, и Давид стал с Саулом как прежде.

8 Снова началась война, и Давид вышел на битву с филистимлянами и нанёс им такое сокрушительное поражение, что они бежали от него.

9 Через некоторое время злой дух от Господа вошёл в Саула. Царь сидел в своём доме с копьём в руке, а Давид играл на гуслях.

10 Саул хотел пригвоздить его копьём к стене, но Давид отскочил, и копьё вонзилось в стену. Давид убежал в ту ночь из дворца.

11 Саул послал людей к дому Давида, чтобы подстеречь его и утром убить, но жена Давида Мелхола предупредила его. Она сказала: «Если ты не убежишь сегодня и не спасёшь свою жизнь, то завтра тебя убьют».

12 Затем Мелхола спустила Давида из окна, и он бежал, спасая свою жизнь.

13 Мелхола же взяла идола, положила его в постель и покрыла одеждой, а в изголовье положила козью шерсть.

14 Когда Саул послал людей взять Давида, Мелхола сказала им, что Давид болен.

15 Но Саул отправил людей обратно, чтобы они осмотрели Давида, и сказал им: «Принесите его ко мне на постели, даже если он умрёт по дороге».

16 Но когда люди зашли в дом, чтобы взять Давида, то увидели, что идол лежит на постели, а в его изголовье — козья шерсть.

17 Саул сказал Мелхоле: «Почему ты обманула меня и отпустила моего врага? Теперь мне его не поймать!» Мехола ответила ему: «Давид сказал, что убьёт меня, если я не помогу ему бежать!»

18 Когда Давид убежал, спасая свою жизнь, он отправился к Самуилу в Раму и рассказал ему обо всём, что делал с ним Саул. Затем он и Самуил пошли в стан, где находились пророки, и Давид остался там.

19 Саул услышал, что Давид находится в стане возле Рамы,

20 и послал туда людей, чтобы они схватили Давида. Но, когда эти люди пришли туда и увидели пророков, пророчествующих во главе с Самуилом, Дух Божий сошёл на слуг Саула, и они стали пророчествовать.

21 Саулу донесли об этом, и он послал других людей, но и они стали пророчествовать. Тогда Саул отправил людей в третий раз, и они тоже стали пророчествовать.

22 Наконец Саул сам отправился в Раму и дошёл до большого источника, находившегося около гумна в Секе. Он спросил: «Где Самуил и Давид?» И ему ответили: «В лагерях у города Рама».

23 Тогда Саул отправился в лагеря, находившиеся возле Рамы. По дороге на него сошёл Дух Божий, и Саул пророчествовал, пока не пришёл в Раму.

24 Затем он снял с себя одежду и стал пророчествовать перед Самуилом. Он пролежал там нагой весь день и всю ночь. Потому и существует поговорка: «Неужели и Саул в пророках?»

1-а Самуїлова

Розділ 19

1-я книга Царств

Глава 19

1 І говорив Саул до свого сина Йоната́на та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.

1 Саул приказал своему сыну Ионафану и всем своим слугам убить Давида.

2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: „Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, — сиди в укритті́, і схова́йся.

2 и предупредил его, сказав: «Будь осторожен! Мой отец Саул ищет случая, чтобы убить тебя. Завтра утром спрячься в потаённом месте и оставайся там, а я выйду на поле с отцом и стану там, где ты будешь находиться. Я поговорю с ним о тебе и расскажу тебе обо всём, что узнаю».

3 А я вийду, і стану при своєму ба́тькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що́ побачу, те розповім тобі“.

3

4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: „Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.

4 Ионафан говорил Саулу хорошие слова о Давиде. Он сказал: «Пусть царь не грешит против своего слуги Давида, так как он ничем не согрешил против тебя и его дела принесли тебе большую пользу.

5 І наражав він на небезпе́ку життя своє, і вбив филисти́млянина, — і Господь учинив велике спасі́ння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної кро́ви, бажаючи вбити Давида безпричи́нно?“

5 Он подвергал опасности свою жизнь, когда вышел против филистимлянина. Господь принёс великую победу всему Израилю; ты видел это своими глазами и радовался случившемуся. Почему же ты хочешь согрешить против невинного человека и убить Давида без причины?»

6 І послу́хався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: „Як живий Господь, — не буде той убитий!“

6 Саул выслушал Ионафана и поклялся: «Так же верно, как то, что Господь жив, Давид не умрёт».

7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова́. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.

7 Ионафан позвал Давида и пересказал ему весь разговор с Саулом. Затем он привёл Давида к Саулу, и Давид стал с Саулом как прежде.

8 А війна була далі. І вийшов Давид, і воював з филисти́млянами, та й завдав їм велику пора́зку, — і вони повтікали перед ним.

8 Снова началась война, и Давид вышел на битву с филистимлянами и нанёс им такое сокрушительное поражение, что они бежали от него.

9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його — в руці його, а Давид грав рукою.

9 Через некоторое время злой дух от Господа вошёл в Саула. Царь сидел в своём доме с копьём в руке, а Давид играл на гуслях.

10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхили́вся той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну́, а Давид утік, і був урято́ваний тієї ночі.

10 Саул хотел пригвоздить его копьём к стене, но Давид отскочил, и копьё вонзилось в стену. Давид убежал в ту ночь из дворца.

11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла́ Давидові його жінка Мелхола, говорячи: „Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий“.

11 Саул послал людей к дому Давида, чтобы подстеречь его и утром убить, но жена Давида Мелхола предупредила его. Она сказала: «Если ты не убежишь сегодня и не спасёшь свою жизнь, то завтра тебя убьют».

12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.

12 Затем Мелхола спустила Давида из окна, и он бежал, спасая свою жизнь.

13 І взяла Мелхола домашнього божка́, і поклала до ліжка, а поду́шку з ко́зячого во́лосу поклала в голова́х його, та й прикрила плаще́м.

13 Мелхола же взяла идола, положила его в постель и покрыла одеждой, а в изголовье положила козью шерсть.

14 І послав Саул посланці́в, щоб узяти Давида, а вона сказала: „Він хворий!“

14 Когда Саул послал людей взять Давида, Мелхола сказала им, что Давид болен.

15 І послав Саул тих посланці́в побачити Давида, говорячи: „Принесіть його в лі́жку до мене, щоб забити його!“

15 Но Саул отправил людей обратно, чтобы они осмотрели Давида, и сказал им: «Принесите его ко мне на постели, даже если он умрёт по дороге».

16 І ввійшли ті посланці́, аж ось у ліжку домашній божо́к, а в голова́х його — поду́шка з ко́зячого во́лосу!

16 Но когда люди зашли в дом, чтобы взять Давида, то увидели, что идол лежит на постели, а в его изголовье — козья шерсть.

17 І сказав Саул до Мелхоли: „На́що ти так обмани́ла мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?“ А Мелхола відказала Саулові: „Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!“

17 Саул сказал Мелхоле: «Почему ты обманула меня и отпустила моего врага? Теперь мне его не поймать!» Мехола ответила ему: «Давид сказал, что убьёт меня, если я не помогу ему бежать!»

18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами́, і розповів йому все, що́ зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.

18 Когда Давид убежал, спасая свою жизнь, он отправился к Самуилу в Раму и рассказал ему обо всём, что делал с ним Саул. Затем он и Самуил пошли в стан, где находились пророки, и Давид остался там.

19 І розпові́джено Саулові, говорячи: „Ось Давид у Найоті в Рамі́“.

19 Саул услышал, что Давид находится в стане возле Рамы,

20 І послав Саул посланці́в, щоб узяли́ Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.

20 и послал туда людей, чтобы они схватили Давида. Но, когда эти люди пришли туда и увидели пророков, пророчествующих во главе с Самуилом, Дух Божий сошёл на слуг Саула, и они стали пророчествовать.

21 I розповіли́ про це Саулові. І послав він інших посланці́в, та пророкували також і вони. А Саул послав посланці́в ще третіх, та пророкували й вони.

21 Саулу донесли об этом, и он послал других людей, но и они стали пророчествовать. Тогда Саул отправил людей в третий раз, и они тоже стали пророчествовать.

22 І пішов і він до Рами́, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: „Де Самуїл та Давид?“ А запитаний відказав: „Ось у Найоті в Рамі“.

22 Наконец Саул сам отправился в Раму и дошёл до большого источника, находившегося около гумна в Секе. Он спросил: «Где Самуил и Давид?» И ему ответили: «В лагерях у города Рама».

23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І зли́нув Божий Дух також на нього, — і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.

23 Тогда Саул отправился в лагеря, находившиеся возле Рамы. По дороге на него сошёл Дух Божий, и Саул пророчествовал, пока не пришёл в Раму.

24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав наги́й ці́лий той день та ці́лу ніч. Тому то й говорять: „Чи й Саул між пророками?“

24 Затем он снял с себя одежду и стал пророчествовать перед Самуилом. Он пролежал там нагой весь день и всю ночь. Потому и существует поговорка: «Неужели и Саул в пророках?»

1.0x